Процедура отримання статусу біженця в Німеччині.

Відповідальним органом за ухвалення рішень по заявах про надання притулку на території Німеччини, включаючи надання статусу біженця, є федеральне відомство у справах мігрантів і біженців (Bundesamt für Migration und Flüchtlinge). Процедура подачі заяви про надання притулку (Asylverfahren) регламентується законом, який так і називається – закон про процедуру надання притулку (Asylverfahrensgesetz). Згідно цього закону, самостійно подати заяву про надання притулку може особа, що досягла 16-річного віку. Заява вважається поданою, якщо особа в усній або письмовій формі клопоче про надання їй на території Німеччини захисту від політичного переслідування або заявила про те, що у разі видворення(висилки) або репатріації (повернення на батьківщину) її життя або свобода буде під загрозою. Причина такої загрози є: її політичні переконання, релігійна, расова, національна приналежність або приналежність до певної соціальної групи. Залежно від того, наскільки реальна ця загроза, і чи існує вона, взагалі, буде залежати рішення компетентного відомства про надання притулку претендентові. Самостійно, досить складно, визначити чи підпадає ситуація, що склалася у Вас або Ваших близьких на батьківщині під визначення цього формулювання. У цьому Вам може допомогти консультація адвоката, який спеціалізується в цій галузі права. Вам необхідно мати прямий зв’язок з фахівцем у цій галузі права, обговорити з ним усі нюанси справи і заручитися його підтримкою на випадок, якщо виникнуть проблеми при перетині кордону. До речі, як тільки ви оголосите себе претендентом на отримання притулку, неважливо де це станеться, в аеропорту, у відділенні поліції або у відомстві у справах іноземців. Вам, в першу чергу, гарантується можливість проконсультуватися з адвокатом. Як правило, серйозні проблеми на кордоні можуть виникнути у тих, хто намагається потрапити на територію Німеччини транзитом через іншу, так звану, “безпечну” державу. До таких держав належать усі країни Євросоюзу. Отже, літак, – це єдиний правильний спосіб дістатися до країни, в якій Ви збираєтеся отримати притулок, оскільки, просити притулок можна тільки в першій “безпечній” країні на шляху Вашого прямування. Наступною інстанцією для претендента на притулок стане табір для біженців, куди він буде спрямований, згідно розпорядження приймаючого органу. Відправка в табір відбувається відразу після процедури подання заяви або вказується термін, в який претендент на отримання притулку зобов’язаний прибути на місце збору. Документи претендента на притулок направляють до керівництва табору, яке у свою чергу, передає їх місцевому підрозділу відомства у справах мігрантів і біженців. Відомство перевіряє обставини справи і призначає час слухання (Anhörungstermin) по суті справи. Заздалегідь, претендентові на притулок роз’яснюють на зрозумілій йому мові, за допомогою перекладача, правила проведення процедури надання притулку, його права і обов’язки, а також терміни і наслідки їх недотримання. Під час слухання претендент на отримання притулку повинен, особисто, в подробицях, описати ситуацію, яка спровокувала його втечу з країни проживання. З метою забезпечення комунікації, відомство запрошує на слухання перекладача і оплачує його послуги. Можна також з’явитися на слухання з власним перекладачем, але в цьому випадку, послуги перекладача доведеться сплачувати самостійно. Про своє рішення про надання статусу біженця або надання притулку відомство повідомить письмово, причому у випадку, якщо претендент не володіє німецькою мовою і не має офіційного представника, то для нього буде зроблений переклад. У зв’язку з тим, що відомство на даний момент переобтяжене кількістю поданих заяв, процес ухвалення рішення може затягнутися. Важливо пам’ятати, що залишати країну до завершення процесу не можна. Як тільки відомству стане відомо, що претендент на отримання притулку виїжджав в країну попереднього проживання, його заява вважатиметься відкликаною.
Flüchtlinge und Asylsuchende.
Правовий статус біженців (Flüchtlinge) визначений Женевською Конвенцією в 1951році . Зараз до неї приєдналися 147 держав. Біженцями визнаються не лише жертви політичного режиму, але і особи, які дискриміновані за расовою ознакою, через своє віросповідання або приналежність до певної соціальної групи, життю і здоров’ю яких на батьківщині загрожує небезпека. Особи, які отримали статус біженця, мають більше привілеїв у порівнянні до статусу осіб, що мають право на притулок (Asylberechtigte). У їх випадку, загроза життю і здоров’ю на батьківщині, може надходити не лише від правлячої партії, але і від будь-якої іншої громадської організації або формування. В’їзд транзитом через іншу державу також не може стати причиною їх повернення в цю державу. Якщо особу визнано в Німеччині біженцем, їй надається право займатися трудовою діяльністю.

Біженцям з кризових регіонів (Kontingentflüchtlinge) в Німеччині надається притулок у рамках гуманітарних акцій. Міністерство внутрішніх справ визначає, які категорії мігрантів можуть отримати притулок з невідкладною видачею дозволу на проживання без проведення будь-яких перевірок. Як правило, йдеться про мігрантів, що прибули із зон збройних конфліктів.

Окрім переселенців із зон збройних конфліктів, в Німеччину у пошуках притулку прибувають і інші особи, яким треба доводити факт їх переслідування на батьківщині і наявності реальної загрози їх життю або здоров’ю (Asylbewerber). Федеральне відомство у справах іноземців і біженців обробляє їх заяви в індивідуальному порядку і виносить ухвалу. До винесення ухвали претенденти на отримання притулку, в більшості випадків, проживають в таборі для біженців і не мають права працювати в перші дев’ять місяців перебування. Після спливу цього строку набуває чинності правило першочерговості: якщо громадянин Німеччини претендує на певну вакансію, то біженцю доведеться поступитися. В середньому рішення по заявах про надання притулку обробляються від шести місяців до двох років.
Право на притулок регламентується §16 основного закону Німеччини. Це право мають усі ті (Asylberechtigte), хто у себе на батьківщині переслідується за свої політичні переконання представниками органів державної влади і це переслідування ставить під загрозу людську гідність особи. Складні ситуації, що склалися, такі як бідність, відсутність робочих місць, погане медичне забезпечення і, навіть, громадянська війна – не є причиною для надання притулку. При в’їзді на територію Німеччини через так звану “безпечну” державу, наприклад Данію, особа втрачає право на притулок в Німеччині і повинна просити притулок в Данії. Якщо відносно претендента на отримання притулку буде прийнято позитивне рішення, йому надається право на роботу з урахуванням правила першочерговості.
Якщо ж, відносно особи було прийнято негативне рішення, вона підлягає видворенню з країни. Проте, через певні причини не завжди видворення відбувається негайно, наприклад якщо у людини немає паспорта або він захворів, відносно нього виноситься ухвала про відстрочення депортації (Geduldete Asylbewerber). В цьому випадку, особа може, ще деякий час, знаходитися в країні і проживати в таборі для біженців.

Для тих, хто не визнаний біженцем і не має права на надання притулку, існує додатковий (тимчасовий) захист (Subsidiärer Schutz). Такий статус може бути наданий особам, яким на батьківщині загрожують тортури, смертна кара або інша істотна загроза через наявність збройного конфлікту. У цьому випадку набуває чинності заборона на депортацію і особа може ще деякий час перебувати в країні на законних підставах. Для здійснення трудової діяльності їй потрібен дозвіл агентства праці.
Без дозволу на роботу біженцям не можна ні працювати, ні вчитися. Навіть за наявності дозволу знайти роботу претендентам на отримання притулку практично неможливо, оскільки завжди знайдуться першочергові претенденти: громадяни Німеччини, мігранти з країн Євросоюзу і визнані біженці. Правило першочерговості припиняє свою дію тільки через півтора року знаходження в країні, далі, ринок праці для претендентів на отримання притулку стає доступнішим.

Правовий статус претендентів на отримання притулку.
Правовий статус претендента на отримання притулку досить обмежений: це, і обов’язок проживати в таборі, і обмеження свободи пересування, заборона на роботу, невелика сума грошової допомоги. В цьому розділі мова йде про правовий статус тих, чия заява про надання притулку ще знаходиться в процесі обробки (Asylsuchende) або її було відхилено, але певні причини перешкоджають негайній депортації особи з країни (Geduldete).

Соціальна допомога і медичне страхування.
Право на повноцінну соціальну допомогу держави і медичну страховку мають ті претенденти, по чиїх справах були винесені позитивні ухвали, так звані, визнані біженці (anerkannte Flüchtlinge). Ті особи, чиї заяви ще знаходяться в процесі розгляду, і особи, чиї заяви були відхилені, а також деякі інші категорії біженців, мають право на отримання соціальної допомоги, згідно з нормами закону про забезпечення біженців (Asylbewerberleistungsgesetz). §3 AsylbLG свідчить, що при розміщенні біженців в таборі, усі їх повсякденні потреби, а саме їжа, проживання, одяг, предмети особистої гігієни та ін., фінансуються за державні кошти. При неможливості забезпечення одягом, надаються талони на придбання необхідного одягу в місцевих торгівельних точках. Також передбачена грошова допомога для задоволення особистих потреб.
Так само, за заявою, можна отримати грошову допомогу для дітей та підлітків на освіту і участь в соціальному і культурному житті суспільства. Це може бути оплата обідів в дитячих садках і школах, відвідування гуртків, оплата послуг репетитора, придбання шкільного приладдя, відшкодування витрат на участь дитини в шкільних заходах і так далі.
Що стосується медичних послуг, то до моменту визнання особи біженцем, їх надання також здійснюється, але в меншому обсязі. У законі йде мова про надання медичних послуг у разі загострення наявних захворювань і хворобливих станів. Говорячи простіше, померти не дадуть, випишуть знеболююче або необхідні медикаменти для усунення симптомів захворювання.

Свобода пересування.
З 1 січня 2015 року був скасований обов’язок не покидати місце постійного проживання. Відтоді, теоретично, через три місяці після подачі заяви, біженці мають право вільно пересуватися по території Німеччини. Раніше, покидати певну федеральну землю чи певний округ або місто, можна було тільки за наявності спеціального дозволу.Проте, не зважаючи на нове правило, існують обставини, при яких відомство у справах іноземців може заборонити біженцю покидати місце проживання. Наскільки законна ця вимога,- може визначити фахівець з прав іноземців та біженців. Порушення цієї заборони веде до штрафу, а повторне порушення – до порушення кримінальної справи відносно порушника.
Як правило до моменту, поки не буде винесено позитивну ухвалу про надання претендентові статусу біженця, доведеться жити в таборі, що є не дуже зручним. Доводиться користуватися загальними туалетами, душовими і кухнею. Згідно із законом (AsylVfG) претенденти на отримання притулку зобов’язані залишатися в таборі до 6 тижнів, максимально, до 3 місяців. Це необхідно, в першу чергу, для оперативності обробки справи, щоб не доводилося тижнями або місяцями шукати претендента для запрошення на бесіду або для уточнення тих або інших даних. Після того, як відносно претендента буде прийнято позитивне рішення, особи, що отримали статус біженця, мають право на проживання поза табором.

Возз’єднання з рідними.
Тільки особи, які отримали статус біженця, мають право на возз’єднання з сім’єю. Тобто, після отримання статусу біженця, з’являється можливість перевезти подружжя і дітей, які залишилися на батьківщині.

Курси німецької мови.
Право, а так само, обов’язок відвідувати інтеграційні курси з’являється у осіб, що отримали статус біженця. Витрати на оплату курсів приймає на себе держава. Особи, які не були визнані біженцями, але через ті або інші обставини , мають право перебувати в країні, вимушені самостійно сплачувати мовні курси. Проте, у деяких муніципальних утвореннях, існують благодійні організації, які надають можливість безкоштовно вивчати німецьку мову.